23.09.2013

Дослідження фармацевтичного ринку почалося фактично ще в жовтні 2011 р., коли найбільші дистриб'ютори отримали достатньо об'ємні запити щодо надання інформації. Через деякий час (а саме - у січні 2012 р.) не менше докладна інформація була запрошена у великих закордонних виробників лікарських засобів.

Представники фармринку по-різному відреагували на таке дослідження АМКУ. Деякі подали запитувану інформацію в повному обсязі, деякі - вибірково, а хтось взагалі проігнорував цілком законні вимоги АМКУ, піддаючи себе ризику початку справ про ненадання інформації і штрафу в розмірі до 1% доходу (виручки) від реалізації товарів за останній звітний рік, попередній року накладання штрафу.

Дослідження фармринку АМКУ розділив на 2 етапи: дослідження регіонального ринку, на якому здійснюють діяльність дрібні дистриб'ютори та аптечні мережі, і дослідження загальнодержавного ринку, що охоплює виробників лікарських засобів і великих дистриб'юторів. Так, вивчення регіонального ринку вже завершилося, за його результатами АМКУ встановив, що на 110 регіональних ринках (з 138 досліджуваних) присутні суб'єкти господарювання з ознаками індивідуальної чи колективної монополії. А це означає, що даним суб'єктам слід дотримуватися особливої ​​обережності в питаннях ціноутворення на лікарські засоби та інших умов здійснення їх реалізації.

За результатами дослідження регіонального ринку АМКУ також порушив 57 справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (серед яких зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку роздрібної торгівлі препаратами, антиконкурентні дії органів влади, антиконкурентні узгоджені дії суб'єктів господарювання, а також порушення у вигляді ненадання та надання інформації в неповному обсязі). Крім того, АМКУ дійшов висновку, що вирішальний вплив на роздрібні ціни лікарських засобів надають оптові закупівельні ціни.

За підсумками направлення запитів зарубіжним виробникам і великим дистриб'юторам АМКУ отримав досить докладну інформацію про всі ланцюжках збуту ними лікарських засобів, умови співпраці з дистриб'юторами, про наявність системи знижок, бонусів, надання кредит-нот і т.д. Незважаючи на те що дослідження загальнодержавного ринку ще не закінчено, АМКУ вже зробив перші висновки.

Проаналізувавши отриману інформацію, він дійшов висновку, що існуючі схеми співпраці між виробниками та дистриб'юторами містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Так, на думку АМКУ, діючі схеми дистрибуц

1 ) використання поставлених ним товарів чи товарів інших постачальників;

2 ) придбання в інших суб'єктів господарювання або продаж іншим суб'єктам господарювання або споживачам інших товарів;

3 ) придбання товарів , які за своєю природою або відповідно до торговими або іншими чесними звичаями в підприємницькій діяльності не належать до предмета угоди;

4) формування цін або інших умов договору про продаж поставленого товару іншим суб'єктам господарювання або споживачам.

При цьому дані дії не повинні призводити до суттєвого обмеження конкуренції , в тому числі монополізації відповідних ринків , обмежувати доступ на ринок інших суб'єктів , приводити до економічно необгрунтованого підвищення цін або дефіциту товарів.

Чи вдасться АМКУ встановити, що в діях зарубіжних виробників та їх дистриб'юторів дійсно мали місце антиконкурентні узгоджені дії, поки невідомо. Але якщо АМКУ прийде до висновку, що подібні порушення все-таки присутні, суб'єктам господарювання може загрожувати штраф у розмірі до 10% доходу (виручки) від реалізації товарів за останній звітний рік, що передує року накладання штрафу.

Слід зазначити, що АМКУ не обмежився лише вже порушеними справами. Деяким представникам фармацевтичного ринку він вже дав рекомендації щодо припинення дій, що містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а також рекомендував не допускати застосування необгрунтованих цін під час реалізації в Україні певних препаратів. Такий механізм передбачений ст. 46 Закону і дає можливість не залучати до відповідальності суб'єктів господарювання у випадках, коли їхні дії хоч і містять ознаки порушення, але не завдають істотної шкоди станом конкуренції на відповідному ринку. Звичайно ж, АМКУ використовує такий механізм лише у випадках своєчасного припинення порушення суб'єктами господарювання, усунення наслідків такого порушення (у разі їх наявності) та недопущення його в майбутньому.

Очевидно, що у разі невиконання рекомендацій і, відповідно, неприпинення порушення АМКУ зобов'язаний відкрити провадження у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Таким чином, порушивши справи про антиконкурентні узгоджені дії проти одних суб'єктів господарювання і давши рекомендації іншим, АМКУ має на меті змусити представників фармринку знизити ціни на лікарські засоби, які, на його думку, є завищеними і встановлювати які у відповідних розмірах дозволяють лише певні схеми реалізації препаратів , що діють між зарубіжними виробниками та їх дистриб'юторами.

Враховуючи те, що будь-які негативні ризики для учасників ринку простіше попередити, ніж потім боротися з наслідками їх настання, рекомендуємо виробникам лікарських засобів ще раз проаналізувати свої дистриб'юторські контракти на наявність ризиків порушення конкурентного законодавства, внести необхідні зміни і впровадити прозору та обгрунтовану схему надання знижок і / або бонусів дистриб'юторам.

Вікторія Пташник, 

адвокат, керуючий партнер DROIT LAW FIRM 

Джерело: http://pda.apteka.ua