31.07.2014

МОЗ опублікував оновлений список безрецептурних препаратів, які заборонено просувати стандартними маркетинговими інструментами. В нього потрапило близько 300 медикаментів, серед яких чимало й тих, які зараз не сходять з екранів телевізорів.

Йдеться зокрема, про різні протизастудних лікарських засобах. Так, не можна буде рекламувати, наприклад, таблетки від кашлю АЦЦ, Амброксол, Бронхолитин, краплі в ніс Аква Маріс, Назік, Назівін, Назол, протизапальні Панадол, Ібуфен ®, Парацетамол, деякі вітаміни (А, Джунглі Кидз, Вітрум і пр), а також лікарські збори (кора крушини, суміш трав для шлунка та ін.), повідомляє сайт dsnews.ua.

Чиновники пояснюють: при виборі торгових марок, які потрапили під табу, вони керувалися виключно питанням захисту споживачів. Адже багато препаратів проти кашлю містять наркотичні речовини, тоді як виробники рекламують їх як абсолютно безпечні. Це ж стосується також вітамінів і трав, які нешкідливі тільки на перший погляд, а насправді мають багато протипоказань.

Під заборону потрапили також препарати для стимулювання імунної системи (Амізончик, Головата та ін.). Проти безконтрольного продажу останніх вже давно б'ються організації, що захищають права пацієнтів. Вони направили профільному міністру Олегу Мусію лист, в якому попросили розібратися з ліками, які повинні прийматися виключно за призначенням лікаря.

Втім, заборона їх реклами - це далеко не те, що просили борці за здоров'ю нації. І, далеко не факт, що фармацевти беззаперечно стануть виконувати вимоги МОЗ. Вперше чиновники заговорили про заборону окремих безрецептурних лікарських засобів ще в 2012 році. Відразу ж з'явився їхні перші список, до якого увійшло хоч і менше препаратів, ніж зараз, але за тим же принципом: не можна було просувати ліки, що мають багато протипоказань, таблетки, які можуть дати виражений побічний ефект і ін. Тоді МОЗ пообіцяв регулярно моніторити рекламні блоки ЗМІ і карати фармацевтів, що порушують заборону. Але за два роки невідомо ні про один випадок покарання недобросовісних рекламодавців, хоча вимоги відомства порушувалися не раз. Фармацевти є одними з найбільш щедрих замовників реклами. Тоді як інші компанії через кризу в країні лише скорочують бюджети, виробники ліків, навпаки, витрачають на просування все більше. За підсумками червня тільки на ТБ вони спустили 250 млн. Грн, що майже на 20% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Зрозуміло, що просувають вони в основному наймасовіші медикаменти, багато з яких потрапили в список заборонених. Поки не буде розроблена ефективна схема моніторингу та покарання порушників, навряд чи щось зміниться. Виникає питання: чи не простіше міністерству розширити список рецептурних засобів, куди і внести "сумнівні" препарати?

Джерело: pharma.net.ua